ПРЕС-РЕЛІЗ
Внаслідок фальсифікації документів та шахрайських дій виник ризик втрати активів АТ «Дельта Банк» у вигляді забезпечених високоліквідною іпотекою кредитів на суму близько 450 млн грн.
Все розпочалося з того, що один із найбільших мобільних операторів відступив права вимоги на свої кошти, які були розміщені на рахунках у «Дельта Банку», на користь фінансовій компанії. Банк з підстав, визначених чинним законодавством, заперечив відступлення прав.
Після відкликання ліцензії і початку ліквідації АТ «Дельта Банк» мобільний оператор не заявився як кредитор АТ «Дельта Банк», однак кредиторські вимоги подала фінансова компанія. Банк повідомив останній про відмову в прийнятті кредиторських вимог за рахунками мобільного оператора.
Отже, ані мобільний оператор, ані фінансова компанія не є кредиторами АТ «Дельта Банк», оскільки відповідно до ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон) «вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними».
Незважаючи на це, фінансова компанія відступила частину свої вимог на користь групи позичальників банку, які є власниками мережі магазинів, що спеціалізується на реалізації одягу, взуття та аксесуарів преміум категорії.
Загальна заборгованість за їх іпотечними кредитами, забезпеченням за якими виступали високоліквідні об’єкти нерухомості, становить близько 450 млн грн. Крім того, ці кредити були передані «Дельта Банком» у заставу Національному банку України за видане рефінансування.
З метою виведення вказаних активів з банку група позичальників подала заяву про відступлення та заяву про зарахування зустрічних вимог. При цьому «Дельта Банк» письмово не визнав відступлення (з огляду на те, що фінансова компанія не могла передавати права, які їй не належать) та зарахування зустрічних вимог. Також, зарахування зустрічних прав у період ліквідації заборонено згідно зі ст. 46 Закону, а вказаний випадок не підпадає під виключення, описані цією статтею.
Крім того, вказана група позичальників ініціювала судовий розгляд. Для виведення справи з підсудності Києва (місцезнаходження банку-відповідача), вони визначили першим відповідачем третю особу з місцезнаходженням у Львові. Вимоги до цього відповідача (витребування документів) мають явно штучний характер. Пізніше, в межах вже порушеного судового провадження, всіма трьома позичальниками було сформовано позовні вимоги до «Дельта Банку» щодо припинення кредитних зобов’язань та припинення забезпечення (іпотеки).
Спір розглядався у Залізничному районному суді м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О. (справа №462/2631/16-ц).
Для того, щоб Дельта Банк не дізнався про судовий процес та не зміг захистити свої інтереси було сфальсифіковано поштові документи. Повідомлення, які суд надсилав на адресу «Дельта Банку», в т.ч., можливо й повістки про судові засідання, надходили до поштового відділення, з якого їх забирала невстановлена особа. При чому, вона надавала сфальшовану довіреність, виписану на справжнього співробітника банку, який документи не отримував та не міг отримувати.
Як наслідок, «Дельта Банк» не знав про судовий процес та не міг брати в ньому участь.
У результаті, 21 червня 2016 року суд виніс рішення, яким були визнані припиненими зобов'язання групи позичальників перед «Дельта Банком», а також було припинено застави та іпотеки, що забезпечували виконання зобов’язань за кредитними договорами.
«Дельта Банк» дізнався про таке судове рішення наприкінці серпня. Одразу після цього банк подав до Печерського управління поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення – фальсифікації документів з метою недопущення до участі у судовому процесі, що спричинило втрату активів на великі суми. Заява прийнята поліцією 06 вересня 2016 року, відомості до ЄРДР внесені. Крім того, банком подана апеляція на рішення Залізничного районного суду м. Львова та заява про поновлення строків на оскарження рішення.
